oit2008@ukr.net
На початку 1950-х містечко, яке тоді ще не оговталося від війни, мало здебільшого одноповерхові будівлі і налічувало всього декілька шкіл. Зусиллями своїх жителів досягло в промисловості рівня 1940 року. Трест «Олександріявугілля» гостро потребував фахівців середньої ланки. Спеціалістів робочих професій тоді готував навчальний комбінат, розташований у селищі Перемога, під керівництвом Івана Шарковського. Пропозицію тресту підтримало Міністерство вугільної промисловості, і в 1954 році на базі навчально-виробничого комбінату створено філію Київського гірничого технікуму.
На вечірнє відділення за спеціальністю «Гірнича електромеханіка» були набрані три групи: одна на базі десяти і дві – на базі семи класів. Перші дві групи готували спеціалістів для підприємств Олександрії, а третя – для Ватутіно. Деканом філії і викладачем спеціальних дисциплін став І.І.Шарковський. Професійних викладачів бракувало, і заняття проводили інженери-практики. Через рік філію очолив Олександр Меркур’єв. За час його керівництва технікум отримав приміщення в центрі Олександрії – на вулиці Жовтневій, 62 (нині проспект Соборний, 62), де заклад, який тепер називається Олександрійським політехнічним коледжем, працює і нині.
Спочатку філія займала лише перший поверх та підвальне приміщення, а на другому поверсі працювала дитяча музична школа. Після того, як школа переїхала, корпус повністю перейшов у розпорядження технікуму. Матеріальної бази в навчального закладу майже не було, наочністю та лабораторним обладнанням слугували розрізи, шахти, брикетні фабрики. Там проводилися практичні заняття для групи гірничих електромеханіків вечірнього відділення. Літературу, прилади, апарати філії надавали підприємства, де працювали викладачі та студенти.
Першими студентами були дорослі люди, які працювали, і мали вже власних дітей. Дехто пройшов війну, за роки якої шкільні знання вже забулися. Робочий день у багатьох був ненормований : починався о 6 ранку, а закінчувався о 17.00. О 18.00 вже розпочиналися заняття в технікумі, які тривали до 22.00. Тож студенти поверталися додому близько 23.00. І так – шість днів на тиждень, бо тоді був лише один вихідний – неділя. Можна лише собі уявити, як важко було цим людям поєднувати роботу з навчанням. Домашні завдання студенти намагалися виконувати в технікумі, бо дома не було коли.
У 1955 році філію передають до Дніпропетровського гірничого технікуму, тому що базовий технікум відмовився від її утримання. У 1956-ому філію очолив Йосип Рудман, і у закладі з’явилася нова спеціальність «Гірничі машини». А ще через рік, у 1957-му, відбувся перший випуск спеціалістів. До відкриття денного відділення (з 1957 по 1963 рік) вечірнє відділення закінчили 294 студенти, з низ 24 отримали дипломи з відзнакою. Більшість випускників обіймали інженерні і навіть керівні посади, наприклад: В.Турбаєвський працював заступником керуючого РЕУ, Г.Шарко пройшов шлях від робітника до директора Балахівського вугільного розрізу. Студентом вечірнього відділення був Герой Радянського Союзу Л.Туйгунов, навчався в технікумі і Герой Соціалістичной праці М.Чирва, який працював на Байдаківському та Верболозівському розрізах машиністом екскаватора.
У червні 1958 року Олександрійська філія переходить у підпорядкування Ірпінського гірничопаливного технікуму. Відкриваються нові спеціальності – «Промислове та цивільне будівництво» ( 1960), «Електроапаратобудування»(1961).
У 1961 році здійснилася мрія студентів та викладачів: заклад став самостійною одиницею – Олександрійським гірничорудним технікумом на базі тресту «Олександріявугілля». У ньому була створена потужна матеріальна база – бібліотека, лабораторії з обладнанням (насосами, електродвигунами, вентиляторами, компресорами, транспортерами тощо).
У 1963 році технікум очолює Олександр Спасов – фронтовик з блискучою освітою, випускник Московського гірничого інституту та Харківського політеху. Цього ж року в закладі відкривається денне відділення. Спочатку воно складалося з двох груп на базі восьми класів за спеціальністю «Електроапаратобудування», фахівці якої були потрібні електромеханічному заводу. Також відкрилися лабораторний корпус та актовий зал. Штат викладачів складався із досвідчених, кваліфікованих спеціалістів, відданих своїй справі професіоналів.
У 1964 році на денному відділенні з’являється нова спеціальність—«Гірнича електромеханіка», а набір студентів збільшився з двох до п’яти груп. В одній із груп електроапаратобудівельників навчалися одні дівчата, а класним керівником групи був Олег Хоцький. Цю групу так і називали – дівчата Хоцького.
Того ж року заклад перейменовано на Олександрійський індустріальний технікум, тому що він став готувати спеціалістів не лише для вугільних підприємств міста, а й для інших галузей. Художня самодіяльність, походи, суботники, збирання врожаю, оркестр народних інструментів, агітбригада – все це було невід’ємним елементом студентського життя і згуртовувало хлопців та дівчат.
Перший випуск студентів денного відділення відбувся у 1967 році. Із 60 випускників 40 вступили до інститутів та університетів. Серед випускників цих груп були: В.Малоок – технічний директор ДХК «Олександріявугілля», Генадій Єрьомін – заступник генерального директора ДХК «Олександріявугілля», Віктор Подрєзов – директор шахти «Світлопільська», Анатолій Мовчан – заступник директора фірми «Віра-Сервіс».
У 1967-68 роках у технікумі з’являються нові спеціальності – «Електрообладнання промислових підприємств» і «Обробка металів різанням». Таких фахівців потребували промислові підприємства, а випускники цих спеціальностей отримували направлення на роботу по всьому Радянському Союзу. У 1968 році виділяються кошти на будівництво головного корпусу технікуму. Він був відкритий у 1983 році.
Ще одна машинобудівна спеціальність – «Виробництво штампів і пресформ» — відкривається у 1977 році. А роком пізніше технікум очолює В’ячеслав Перепечай. Він прийшов на посаду з електромеханічного заводу, де був заступником головного інженера спеціально-конструкторського бюро, займався проектуванням нової техніки для систем управління. На нове робоче місце він приніс із собою багато нових ідей. У 1985-му за рівнем матеріальної бази ОІТ посів одне з перших місць в СРСР. У 1986 відкрилася найсучасніша на той час спеціальність – «Програмування для ЕОМ та автоматизованих систем». Персональних комп’ютерів на підприємствах були одиниці. А перший ПК промислового виробництва був розроблений саме в лабораторії ОІТу. Конструктори ПК «Аіст» на чолі з В.Перепечаєм отримали диплом та медаль ВДНГ СРСР. Всього технікум виготовив близько 100 комп’ютерів, якими було обладнано кабінети в ОІТі та класи у школах міста, на Уралі та в Підмосков’ї.
Історія навчального закладу досить велика і налічує багато переходів та перетворень від філії до самостійного навчального закладу, від Міністерства електротехнічної промисловості СРСР до Міністерства освіти і науки України, від вечірньої форми навчання до денної та заочної.
На підставі постанови Кабінету Міністрів України від 24 вересня 1991 року № 227 та наказу Міністерства вищої освіти України «Про передачу навчальних закладів та організацій до системи Мінвузу України» Олександрійський індустріальний технікум прийнято до Міністерства освіти України .
У 1993 році Олександрійський індустріальний технікум очолює Георгій Цимбал – випускник фізико-математичного факультету Кіровоградського педагогічного інституту, перший завідувач відділення МП (у 1986 році). Завдяки його організаторським здібностям та наполегливій праці викладачів помітно зростає престиж і рейтинг закладу.
У 1993 рокі навчальний заклад було включено до складу вищих навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації.
У 1997 році відкривається нова спеціальність – «Правознавство».
З 1999 року в дипломах випускників, замість техніка-технолога вперше з’являєтеся запис «молодший спеціаліст».
З 2001 року технікум очолює Віктор Міхайлов, який прийшов до навчального закладу з посади начальника відділу електроніки спеціалізованого КБ концерну «ЛАН». Під його керівництвом аудиторії та робочі приміщення набули сучасного вигляду, розпочалось переоснащення кабінетів новою сучасною технікою. У 2005 році з’явилось ще дві сучасні спеціальності – «Обслуговування та ремонт автомобілів і двигунів», «Обслуговування комп’ютерних та інтелектуальних систем і мереж».
У 2006 році технікум очолила Лариса Савченко, випускниця Дніпропетровського інституту залізничного транспорту. Почався наступний етап історії навчального закладу.
Згідно з наказом МОНУ №342 від 16.04.2008 року технікум перейменовано в Державний вищий навчальний заклад «Олександрійський політехнічний коледж».
На перший погляд формальна зміна назви викликала значне якісне підвищення підготовки фахівців. Зараз у коледжі працює стабільний висококваліфікований колектив, 38% педагогічних працівників становлять колишні випускники нашого закладу.
Колектив постійно працює над удосконаленням професійної майстерності. Ведеться робота із впровадження нових педагогічних технологій, інтерактивних методів навчання. Викладачі підвищують свій професійний рівень і шляхом самоосвіти. Підвищенню професійно-педагогічної майстерності сприяє участь в обласних та міських конференціях. Викладачі коледжу беруть участь у роботі обласних методичних об’єднань викладачів ВНЗ І-ІІ рівнів акредитації.
У 2007 році викладач Засядько І.І. захистив кандидатську дисертацію в Національному педагогічному університеті ім. Драгоманова.
У січні 2013 р. викладач спецдисциплін Біркіна Т.В. отримала диплом кандидата педагогічних наук.
Директор коледжу Савченко Л.М. та заступник директора з навчальної роботи Чирва А.І. відзначені нагрудним знаком «Василь Сухомлинський».
У коледжі працюють дев’ять викладачів-методистів, десять старших викладачі та 70 % педагогічних працівників мають вищу категорію.
У 2016 році директор коледжу Савченко Л.М. отримала звання заслуженого працівника освіти.
Викладачі коледжу креативно підходять до проведення навчальних занять. Але водночас такі серйозні речі, як засідання циклових комісій перетворюють у методично змістовні та водночас театралізовані заходи.
Активно в коледжі проводяться тижні спеціальностей, де викладачі спецдисциплін творчо реалізовують основне завдання сучасної вищої школи – підготовка компетентного, гнучкого, конкурентоспроможного фахівця, який здатний досягти визначеної мети в різних соціокультурних ситуаціях, що швидко змінюються, за рахунок володіння методами розв’язання різних видів професійних завдань.
У 2016 році відкрито нову сучасну спеціальність – «Організація перевезень і управління на автотранспорті».
Вищий навчальний заклад Олександрійський політехнічний коледж має міцну матеріальну базу. Навчальні корпуси оснащені сучасним обладнанням. Коледж є важливою складовою освітньої інфраструктури міста, який готує необхідних для регіону фахівців, за спеціальностями: «Інженерія програмного забезпечення», «Комп’ютерна інженерія»; «Електроніка»; «Автомобільний транспорт», «Транспортні технології»; «Галузеве машинобудування»; «Право».
Підготовка молодших спеціалістів здійснюється на основі базової загальної середньої освіти, з одночасним наданням повної загальної середньої освіти, а також на основі повної загальної середньої освіти.